Якщо під час розгляду справи сплив строк, до якого позивач просив визнати договір оренди продовженим, а предмет позову він не змінив і потреба у врегулюванні орендних відносин за минулий час відпала, провадження підлягає закриттю через відсутність предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

У справі, що переглядалася, наймач квартири звернувся з позовом до її власника про визнання договору найму продовженим до 12 червня 2024 року. Власник подав зустрічний позов про стягнення заборгованості за користування квартирою, неустойки, заборгованості за житлово-комунальні послуги та виселення наймача без надання іншого житла.

Під час розгляду справи квартиру було продано, тому позивач просив залучити нового власника як співвідповідача.

Суд першої інстанції відмовив у залученні співвідповідача та закрив провадження за первісним позовом через відсутність предмета спору. Суд виходив із того, що на час постановлення ухвали (18 червня 2025 року) дата, до якої позивач просив визнати договір продовженим, уже минула. Протягом цього часу позивач продовжував проживати у квартирі та не змінював предмет або підставу позову. Апеляційний суд погодився із закриттям провадження у справі.

У касаційній скарзі позивач зазначав, що спір залишився неврегульованим. Також він вказував на порушення процесуального порядку, оскільки суд закрив провадження через відсутність предмета спору під час підготовчого засідання.

КЦС ВС залишив оскаржувані судові рішення без змін, зробивши такі правові висновки.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

При цьому поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предметом спору є спірні матеріально-правові відносини сторін. Підставою для закриття провадження можуть бути дії сторін або настання обставин, унаслідок яких між ними не залишилося неврегульованих питань.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв’язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самі сторони врегулювали спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред’явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв’язку із цим не залишилося неврегульованих питань.

КЦС ВС звернув увагу, що позивач просив визнати договір найму продовженим лише до 12 червня 2024 року. Заяв про зміну предмета або підстави позову він не подавав, тому суди розглядали саме цю вимогу.

На час закриття провадження визначений позивачем граничний строк уже сплив, унаслідок чого спірні орендні правовідносини припинилися. З огляду на специфіку заявленої вимоги відпала потреба у їх врегулюванні за минулий час. Тому КЦС ВС погодився з висновком судів про відсутність предмета спору.

Водночас КЦС ВС визнав, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, закривши провадження із цієї підстави під час підготовчого засідання. Таке питання має вирішуватися в судовому засіданні під час розгляду справи по суті.

Проте відповідно до ч. 2 ст. 410 ЦПК України правильне по суті й законне рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань. Предмет спору був відсутній і на час касаційного перегляду. Отже, скасування судових рішень лише через їх постановлення на неналежній стадії процесу та направлення справи для продовження розгляду не забезпечили б захисту прав позивача й досягнення завдань цивільного судочинства.

Постанова КЦС ВС від 16 вересня 2026 року у справі № 757/48731/23-ц (провадження № 61-1865св26) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/139825680.

Верховний Суд