Ярмолинецький районний суд Хмельницької області відмовив у задоволенні заяви чоловіка про усиновлення неповнолітньої доньки його дружини.

Звертаючись до суду, заявник розповів, що перебуває у зареєстрованому шлюбі понад 10 років. Разом із дружиною вони виховують чотирьох дітей: двох спільних і двох дітей дружини. Одну з її доньок він усиновив раніше, а тепер просив суд оголосити його усиновлювачем і другої. Також записати його батьком дитини у Книзі реєстрації народжень відділу РАЦС і відповідно змінити її прізвище та по батькові.

Чоловік указав, що піклується про дитину, забезпечує її всім необхідним, є здоровим, офіційно працює, до кримінальної відповідальності не притягувався. Орган опіки та піклування міської ради також дійшов висновку про доцільність усиновлення.

Під час розгляду справи мати дівчинки підтримала заяву чоловіка. Сама дитина теж висловила згоду на усиновлення. Біологічний батько дівчинки повідомив суду, що не заперечує проти усиновлення.

Суд зауважив, що заявник не належить до осіб, які відповідно до статті 212 Сімейного кодексу України не можуть бути усиновлювачами. Утім встановлені під час розгляду справи обставини не дають підстав вважати, що усиновлення відповідатиме найкращим інтересам дитини.

Суд звернув увагу, що чоловік не надав доказів наявності власного житла (вимога п. 4 ч. 2 ст. 311 ЦПК України). Уся сім’я проживає разом з його матір’ю у її будинку.

«Суд враховує, що житло матері заявника, в якому проживає семеро людей, не є достатнім для забезпечення необхідних потреб дітей», – йдеться у рішенні.

Крім того, суд узяв до уваги пояснення заявника щодо обставин, за яких він вирішив усиновити дитину. За його словами, коли він подавав заяву про усиновлення старшої доньки дружини, то не звертався із заявою щодо молодшої, оскільки хотів, щоб справу розглянули швидше й він міг звільнитися з військової служби як батько трьох неповнолітніх дітей.

Позаяк старшій доньці невдовзі виповнюється 18 років, він звернувся із заявою про усиновлення молодшої доньки, щоб продовжити відстрочку від мобілізації.

Зважаючи на це, суд критично оцінив висновок органу опіки та піклування про доцільність усиновлення. На його думку, орган опіки не з’ясував взаємини між заявником і дитиною, фактичні обставини усиновлення, його справжню мету та мотиви, що є головним у забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Рішення не набрало законної сили та може бути оскаржене до апеляційного суду.

Пресслужба Хмельницького апеляційного суду